Серія робіт «Мак» — це про спогади, втрати та зміни.
Я ще застав часи, коли мак можна було вирощувати. Частину городу засівали ним, він розквітав рожевими та фіолетовими квітами, а згодом збирали врожай.
Тодішній мак був не такий, як зараз. Його вирощування зараз суворо контролюють: лише юридичні особи з відповідною ліцензією можуть його легально вирощувати через наявність опіоїдів. Сьогоднішній мак очищений від них, і разом із цим він втратив свій насичений, солодкавий смак.
Це також спогад про мою прабабусю, яка пережила Другу світову війну та Голодомор. Вона несла оберемок маку на спині, а я йшов позаду і висмикував макові головки.
Ми йшли ввечері на заході сонця серед полів, і зараз ці моменти здаються майже нереальними.
Ця серія — про неминучість змін.
Про те, що іноді, щоб щось набути, потрібно щось втратити.
Як сталося з маком.
І водночас — це питання:
чи можлива була альтернатива цьому.
Тому що той мак був справді смачний.
🔸️доступна для замовлення